Гл.5 ЦПК. Витяг з Декрету КМУ "Про державне мито”. Інструкція "Про порядок обчислення та справляння державного мита” голова ДПА 22.04.93р. Інструкція "Про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, у зв‘язку з їх викликом до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду” Постанова РМ України від 22.02.91р.; Постанова КМУ "Про визначення розміру витрат, пов‘язаних з розшуком відповідача в цивільних справах” від 01.02.95р.

Судові витрати – це витрати, які несуть сторони, треті особи з самостійними вимогами у справах у судовому провадженні, заявники і заінтересовані особи у справах окремого провадження та провадженнях, що виникають з адміністративних правовідносин за вчинення в їх інтересах цивільно-процесуальних дій, пов‘язаних з розглядом справи і виконанням судового рішення. Ст.63 ЦПК – встановлюється два види судових витрат: 1) державне мито; 2) витрати, пов‘язані з розглядом справи. Державне мито – це грошовий збір, що справляється в судових органах з заяв і скарг, які подаються громадянами та юридичними особами до суду, та за видачу їм копій документів (рішень, ухвал, постанов тощо), який зараховується до місцевого бюджету. Витрати, пов‘язані з розглядом справи складаються з сум, що підлягають виплаті свідкам, експертам, перекладачам, з витрат на проведення огляду на місці, з витрат на розшук відповідача та виконання судового рішення. Розмір таких витрат визначається з фактичних затрат, які особа понесла (усні заяви з цього приводу не приймаються, тільки квитанції або інші докази).