Окреме провадження в цивільному процесі: справи, які розглядаються такому порядку, особи, які беруть участь у справах, особливості розгляду
09.11.2010, 00:03
Окреме провадження це процесуальний порядок розгляду справ про
встановлення юридичних фактів або юридичного стану осіб. Гл.33, 34, 35,
35-А-39 ЦПК – справи окремого провадження. Справи окремого провадження
мають специфічні особливості: 1) відмінність від позовного провадження
предметом судового захисту – охоронюваний законом інтерес; 2) в
позовному провадженні спір між позивачем і відповідачем носить
матеріально-правовий характер (ст.24 ЦПК), справи окремого провадження
характеризуються відсутністю спору про право (ч.3 ст.255ЦПК) – якщо
такий є, суд залишає справу без розгляду і рекомендує сторонам
звертатися з позовом на загальних підставах; 3) процесуальна форма
звернення до суду в окремому провадженні – заяви і скарги (напр.: скарга
стосується справ в оскарженні нотаріальних дій); 4) реалізація судових
рішень: в позовному провадженні – можливо застосування заходів примусу, в
окремому провадженні – рішення суду є підставою для вчинення певних
дій, реалізація судового рішення здійснюється поза стадією примусового
виконання, виняток складають справи про оскарження нотаріальних дій або
відмови від їх вчинення. Суб‘єктний склад справ окремого провадження: 1)
суди (першої інстанції, суди, які здійснюють перегляд в касаційному
порядку, в порядку нагляду, за нововиявленими обставинами); 2) особи,
які беруть участь у справі, особи, заінтересовані у наслідках розгляду
справи, інтерес може бути 2 варіантів: особи, що захищають свої особисті
охоронювані законом інтереси, особи, що захищають не свої, тобто
інтереси інших осіб (свої – заявники, заінтересовані особи, інші –
органи прокуратури, державного управління, процесуальні представники);
3) особи, які сприяють судові розглядати справу (свідки, експерти,
перекладачі, особи, які отримують письмові і речові докази). Підсудність
справ окремого провадження: 1) ст.256 ч.2 ЦПК – справи про визнання
громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним – підсудність
альтернативна, тобто справа буде розглядатися за місцем проживання
громадянина (якого обмежують в дієздатності), або за місцем знаходження
лікувального закладу; 2) справи про оскарження нотаріальних дій або
відмови в їх вчиненні ст.285 – загальна підсудність – за місцем
знаходження нотаріального органу, ст.140 ЗУ "Про нотаріат” – за місцем
роботи посадової особи; 3) ст.276 ч.2 – про відновлення прав на втрачені
цінні папери на пред‘явника – за місцем знаходження установи, що видала
цінні папери на пред‘явника, тобто загальна підсудність; 4) ст.261,
272, 268 ЦПК – про визнання громадянина безвісно відсутнім або
оголошення його померлим, встановлення фактів, що мають юридичне
значення, встановлення неправильності запису в актах громадського стану –
за місцем проживання заявника, тобто загальна підсудність; 5) ст.130
ЦПК – виключна підсудність для справ – встановлення факту володіння
будівлею на праві приватної власності, прийняття спадщини щодо
нерухомого майна – розглядається виключно за місцем знаходження будівлі.