Стверджуючи рівність усіх громадян суспільства, зокрема за ознакою статі.
Конституція України проголошує надання жінкам рівних з чоловіками можливостей
у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній
підготовні, у праці та винагороді за неї.
Але оскільки жінки, беручи участь у суспільне корисній діяльності, несуть
подвійне навантаження в зв'язку з тим, що змушені поєднувати політичну, громадську,
виробничу діяльність з виконанням функції материнства, народженням і вихованням
дітей, піклуванням за членами сім'ї і т. д.. то держава прагне захистити їх
спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних
пільг, матеріальною і моральною підтримкою материнства. Конкретним підтвердженням тому є норми трудового законодавства, які забороняють
використання праці жінок на небезпечних для їх здоров'я роботах, на важких роботах,
на роботах в гірничодобувній промисловості та на будівництві підземних споруд,
за винятком робіт нефізичного характеру, пов'язаних з санітарно-побутовим обслуговуванням.
Міністерством охорони здоров'я затверджено Перелік важких робіт та робіт із
шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування
праці жінок (наказ № 256 від 29.12.93 р.),
Законодавство забороняє застосування праці жінок па роботах, пов'язаних з
підняттям та переміщенням важких речей з перевищенням граничних норм, затверджених
Міністерством охорони здоров'я України (наказ № 241 від 10.12.1993 р.). Законодавством
передбачені обмеження щодо застосування праці жінок у нічний час. Вона дозволяється
лише в тих галузях народного господарства, де це викликано особливою необхідністю
і як тимчасовий захід. Перелік таких галузей встановлено Кабінетом Міністрів
України. Ст. 175 КЗпП України дозволяє застосування праці жінок в нічний час
на підприємствах, де зайняті члени лише однієї сім'ї.
Особливі гарантії і пільги встановлені для жінок у зв'язку з виконанням
їх функції материнства. До них відносяться: гарантії при прийомі на роботу
вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до трьох років, а також одиноких
матерів; заборона їх звільнення з ініціативи адміністрації, а у випадках ліквідації
підприємства — обов'язкове працевлаштування; надання вагітним жінкам легшої
роботи за наявності медичного висновку, причому зі збереженням середнього заробітку
за попередньою роботою, якщо легша робота є нижче оплачуваною; зниження для
цієї категорії працівників норм виробітку, норм обслуговування; надання жінкам
оплачуваних відпусток у зв'язку з вагітністю і пологами (до і після пологів)
загальною тривалістю 126 (140 при ускладнених пологах) календарних днів; можливість
приєднання щорічної відпустки до цих соціальних відпусток; надання частково
оплачуваної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею віку двох років
і відпустки без збереження заробітної плати до трьох-річного віку дитини, а
за наявності медичного висновку — до шести років; надання жінці, яка здійснює
догляд за дитиною, на її прохання роботи па умовах неповного робочого дня.
Всі вказані види відпусток зараховуються до загального і безперервного стажу
роботи жінки, хоча не враховуються при визначенні стажу для щорічної оплачуваної
відпустки. На час перебування у відпустках вказаних видів за жінкою зберігається
її посада чи місце роботи.
Гарантії і пільги, передбачені законодавством для жінок у зв'язку з материнством,
поширюються на батьків або інших родичів, які виховують дітей без матері, в
т.ч. опікунів.
|